Новини

Четвер, 13 травня 2021 17:48

Марія Білобровко: «Уважність – друга натура медсестри»

Медсестра відділення загальної хірургії Марія Білобровко працює в обласній клінічній лікарні 52 роки. Багатьох навчала медсестринської справи, чимало цікавого знає, щедро ділиться своїм досвідом. Сьогодні, в міжнародний День медичної сестри, трохи спогадів та рецептів від Марії Білобровко.

Матвіївну знають всі

Заходимо у відділення загальної хірургії, шукаємо Марію Білобровко. «Хто не знає Матвіївну? Тут таких нема», – каже одна з медсестр і скеровує нас у перев’язочну. Застаємо пані Марію за роботою. Медсестра накладає пацієнтові пов’язку. Каже, через 12 днів після операції чоловіка мали б виписати, але буває, що лежать із панкреатитами навіть до двох місяців.

В обласній клінічній лікарні Марія Білобровко працює 52 рік. Пройшла всі щаблі у професії, зараз на пенсії і ще виконує обов’язки палатної. Каже, поки є сили й охота до роботи, треба працювати. А серед молодих ще й цікаво... Молодші колеги пригадують, як старша медсестра приймала їх на роботу і застерігала, що в хірургії непросто.

Випускниця Івано-Франківського базового медичного училища Марія Білобровко розпочала свою діяльність у 1966 році в Єзуполі Галицького району. Згодом перейшла в обласну лікарню, яка була розташована тоді на вулиці Мазепи.

«На початках лікарня була набагато менша, а наше відділення вміщувало кілька напрямків, – розповідає пані Марія. – Тут були опіки, судинна хірургія, внутрішні органи. З часом поділили і залишилася лише загальна хірургія».

Марія Білобровко в різні роки працювала з усіма завідувачами. Валентин Янюк, Володимир Цимбалюк, Ігор Збирак, Ігор Галіпчак, – про кожного має що розповісти. «Кремезним і розумним дядьком був Янюк, який переїхав до нас із Луцька, – розповідає медсестра про першого завідувача. – Він був дуже професійним торакальним хірургом і міг не виходити з операційної по два-три дні. Його учнем був Цимбалюк, який обійняв посаду свого вчителя одразу ж після інтернатури». Про Ігоря Галіпчака, який нині очолює відділення, Марія Білобровко каже, що наймолодший з усіх попередніх, але дбайливий, працьовитий і стежить за порядком.

Також пані Марія пригадує професорів, які консультували відділення: Дехтяр, Сенютович, Шевчук та Василюк. «Ось професорський обхід Сенютовича. Ні з ким його не сплутати, завжди «носив» вуса. Після таких обходів проходили засідання, на яких лікуючий доповідав про кожного хворого, а професор давав свої поради щодо подальшого лікування», – переглядає архівні фото медсестра.

Авторитет і підхід

Старшою Марія Білобровко відпрацювала 35 років. У її підпорядкуванні було двадцятеро медсестер. «Треба було швидко приймати рішення, для кожної забезпечити робоче місце, складати робочі графіки так, щоби в разі необхідності можна було когось замінити, – розповідає пані Марія. – Досвід приходить з роками, але старша обов’язково має завоювати авторитет, як в адміністрації, так і в колективі».

«Нас вчили так: перш ніж взятися до роботи, треба уважно прочитати етикетку, бо від цього може залежати життя людини, – продовжує пані Марія. – Має бути пильність, щоби нічого не сплутати. І відповідальність. А ще уважність, бо то друга натура медсестри».

Марія Білобровко аналізує, як працювалося на початках і що відтоді змінилося. «Головна відмінність – це забезпеченість, – каже пані Марія. – Раніше ми кип’ятили шприци й не вистачало навіть середників. При цьому пацієнт нічого не міг купити, бо всі медикаменти були лікарняні, ми замовляли їх у єдиній державній аптеці. Сьогодні ж вистачає всього і саме тому працювати значно легше. Наприклад, антисептик для обробки інструментів та догляду за приміщенням ми змінюємо кожних три місяці і навіть маємо індикатори на стерильність…».

По-модньому

Пані Марія пригадує, що багато років тому зв’язок із пацієнтами тримали через внутрішні телефони, шапочки для себе шили самі, а халати були під шию. «У всіх мали бути такі високі шапочки, щоби по-модньому, – каже пані Марія. – А ще ж треба було їх підкрохмалювати. Халати тоді були під шию, цілком закриті, адже саме так вважалося більш асептично».

Пригадує Марія Білобровко, як зайняла друге місце в конкурсі на кращу медичну сестру, а разом з колективом відділення – перше місце у конкурсі на кращий санбюлетень. Написи про небезпеку брудних рук та сирої води медсестри власноруч каліграфічно виводили на інформаційних стендах, щоби попередити своїх пацієнтів про можливі кишкові захворювання.

«Ну ніби й нема чого більше розповісти», – резюмує пані Марія, але ще бере до рук фото хорового колективу й зізнається, що мала рідкісний жіночий альт та співала в хорі, представляла медсестринську спільноту на різноманітних пісенних конкурсах та фестивалях у столиці. «Мене дійсно всюди було багато: комсомол, профсоюз, ансамбль, хор. Я таки була активісткою, – сміється пані Марія. – Скільки себе пам’ятаю, завжди заклопотана, з купою роботи, але двічі на тиждень хорові репетиції не пропускала. Відспівала 20 років і залишила аж тоді, коли захворіли голосові зв’язки…».

«А ось ми всім відділенням святкували на річці День медика, – показує ще одне фото пані Марія. – А тут до мене прийшли на 50-річчя: дівчата з бухгалтерії, профкому, лікарі з інших відділень». Згадує медсестра, що було весело, радісно і приємно приймати привітання від колег, і що підтримка та добрі взаємини у колективі мають велике значення.

(095) 303-42-42

Моб. номер Vodafone

(097) 303-42-42

Моб. номер Kyivstar

(0342) 52-82-11

Телефон реєстратури

103

безкоштовно зі стаціонарних та мобільних