У 51-річного Святослава Галюка – цервікальна дистонія. Хвороба викликає вимушене положення голови, а поворот голови провокує відкривання рота. Чоловік є пацієнтом Центру діагностики неврологічної патології ОКЛ, де його лікують з допомогою ботулінотоксинотерапії, популярної в цілому світі.

Пан Галюк каже, що перші ознаки цієї недуги він відчув ще років 10 тому. Тоді це передавалося на праву кисть, – він почав погано писати. Але воно то з'являлося, то проходило, а десь роки чотири тому "відновилося вже так дуже катастрофічно". По дорозі з моря в нього раптом почалося "перекидання голови", і тоді він вже звернувся до лікарів.

Внаслідок хвороби йому важко працювати правою рукою, навіть натискати на комп'ютері клавіші, – вже навіть переучується писати лівою. Йому не можна нервуватися, заказані фізичні навантаження й заняття спортом. Автомобіль з механічною коробкою передач довелося поміняти на з автоматичною, бо під час переключення могла виникнути небезпечна ситуація на дорозі. 

Ефективного лікування, за словами пацієнта, спочатку не було. Трохи легше ставало від таблеток "Клоназепаму", без яких дня прожити не може. А коли почав ботулінотоксинотерапію, то почувається досить нормально. Так триває півтора-два місяці, а потім, коли ботулінотоксин перестає діяти, починає гіршати і знову треба робити ін'єкції. 

Завідувачка Центру діагностики неврологічної патології ОКЛ Надія Сегін розповідає, що цервікальна дистонія – це така хвороба, від якої ніхто в світі ще не вилікувався, але на деякий час можна полегшити життя пацієнту. "Коли ми забираємо оцей поворот голови, пацієнт може нормально собі функціонувати", – каже вона.

Все робиться згідно з розробленою у світі концепцією. Лікування з використанням ботулінічного токсину, за її словами, має рівень А1 в усьому світі. Відповідно до положення голови визначаються м'язи, в які потрібно робити ін'єкції. Складність полягає в тому, що у хворого немає тільки одного патерну, завжди є поєднання двох або трьох патернів, і треба визначити дозування, чому надати перевагу, що вколоти більше, а що менше.

"Ми тут лікуємо так, як лікують в Європі, в Америці, в цілому світі. У нас такі самі методи лікування, такі самі стандарти. І пацієнт може сам відмітити, що йому стає краще, – продовжує Надія Сегін. – У важких випадках ми завжди консультуємося з нашими закордонними колегами, там де я вчилася. З приводу цього пацієнта також консультувалася. Але для нього ми вже гарно підібрали схему. Не повністю воно забирається, не повністю, але пацієнт кожен раз відзначає покращення. Ми тут все записуємо. У нас є карти лікування пацієнта, які самі розробили. Пацієнт обов'язково приходить через два тижні, щоб ми побачили ефективність підібраного лікування". 

В Центрі діагностики неврологічної патології є інтерни, які мають можливість не просто дивитися, а й працювати, звісно, під наглядом. Інтерн В'ячеслав Яцишин задоволений тим, що дізнався тут про таку методику лікування і в майбутньому зможе розвивати свої навички, набувати досвід та допомагати людям з цією проблемою.

Лікування ботулінічним токсином є дороговартісним. Наприклад, вищеназваному пацієнту, якби він сам купував препарат в аптеці, це коштувало б 10 тис. гривень на кожні три місяці. Та оскільки прийнята обласна цільова програма для хворих з м'язовими дистоніями і спастичним парезом, то пані Сегін старається, щоб ботулінічний токсин, згідно з цією програмою, виділяли постійно для допомоги пацієнтам.

До речі, до цієї програми додали також фантомний біль, і нею можуть скористатися і користаються поранені військові після ампутацій.